– Оксано, ти мене вибач, але я ніби в 90-ті повернулася, сідаючи за стіл,
Ще ж за мамою навіть не остигло! У мене просто слів немає. Ні батька,
– Аню, це що? Мені не здається? Це яєчня з варенкою? – це чоловік
– Це вже занадто, Денисе! Вона знову написала? – Я простягнула чоловіку телефон із
«Ти ж обіцяв! Чому знову я все роблю сама?» – я гримнула дверима шафи,
Я не збираюся кожного дня готувати чоловіку їжу, бо це складно. А якщо чесно,
Я хотів приємно здивувати бабусю на її день народження. Але, складаючи генеалогічне древо, я
– Діду, що ти тут теревениш зі всіма? Мама взагалі знає, де ти і
– Мамо, чай будеш? – Олексій зайшов на кухню, обіймаючи мене однією рукою, а
Я не знаю, на що образилась моя кума Настя, але, ну, вибачте, в неї