fbpx
Питаю у зовиці прямо: – Лідко, ти цю дачу для чого купила, щоб я свого чоловіка не бачила? Так от, ми розлучимося скоро через те, що у твого Петра руки з якогось іншого місця стирчать, а не з того, що природою задумано. Лідка фиркнула, їй як з гуся вода. А у мене сім’я руйнується. Вже їм і світло зробив, і підлогу поклав, причому своїм інструментом, бо у них викрутки немає елементарної
Питаю у зовиці прямо: – Лідко, ти цю дачу для чого купила, щоб я
Оксано, забирайся з моєї квартири і негайно!, – вигукував на сестру я ще з порогу. По коридорі ганяли її троє синів і навіть на мене не зважали. Мабуть, звикли, що мама як не одного дядька, то іншого в квартиру приводить
– Оксано, забирайся з моєї квартири і негайно!, – вигукував на сестру я ще
Від сьогодні, ви, дорога мамонько мого чоловіка, не їсте жодної з моїх страв, – сказала мені невістка. – Робіть що хочете, виділяйте собі полицю в холодильнику, готуйте до того поки я прокинуся чи після того, як я піду на роботу, але готуйте собі окремо. – Та я ж пожартувала! В тебе все виходить дуже смачно. До того ж, готуєш ти дуже швидко, і навіть з нічого можеш створити таке, що пальчики оближеш, – виправдовувалася я
– Від сьогодні, ви, дорога мамонько мого чоловіка, не їсте жодної з моїх страв,
Буряк по-корейськи: коли моя мама вперше приготувала цю смакоту, я двічі брала добавку. Всі за столом оцінили її “фірмову” закуску і цей смак того вартує. Готується, насправді легко та швидко. І будьте впевнені, що без компліментів і прохання про рецепт, ваші гості додому не підуть!
Буряк по-корейськи: коли моя мама вперше приготувала цю смакоту, я двічі брала добавку. Всі
Я ріс лише з матір’ю, я став її Всесвітом. Я настільки звик до її турботи, що навіть у сорок років не можу жити своїм життям. Мама дає мені гроші, ніби як в борг, але коли я повертаю, вона суне мені їх в кишеню. Мама розмовляє зі мною про їжу, одяг і стосунки. Жодна дівчина, яка приходила на знайомство, мамі не підходила. – Зоряна – надто мініатюрна, Катерина – надто сором’язлива, Світлана – відверта, а Леся сміялася з будь-чого
Я ріс лише з матір’ю, я став її Всесвітом. Я настільки звик до її
Коли Назар з чемоданом повернувся додому, то не був сильно засмучений. – А що трапилося? У вас зі Соломією ж було таке кохання! – Не зійшлись характерами, – відповів сухо Назар і попрямував в свою кімнату. Я змирилася, що тридцятилітній син знову сидить у нас з батьком на шиї. Але за декілька днів в торговому центрі я зустріла Соломію. Саме від неї я й дізналася, де криється проблема. Чоловік у всьому винить мене, а я не знаю як бути. Я ж мама і не можу перестати піклуватися про свою, хоч і таку дорослу, дитину
Я дуже хвилююсь, що наш з чоловіком син ніколи не встане на ноги і
Колір аури на жовтень 2024: будьте обережні у відносинах, бо потрапити в халепу в цей час, ой як легко!
Колір аури на жовтень 2024: будьте обережні у відносинах, бо потрапити в халепу в
На зустрічі з мамою Остапа я була одна ніжність. Я дуже хотіла справити на майбутню свекруху якнайкраще враження. І ніби так все і було. Просто я не знала, до чого ця жінка додумається перед самим нашим весіллям. – Я їй би так не довіряла!, – сказала до Остапа його мама, коли я випадково підслухала їх розмову. – Ну й жінка! Нехай себе пильнує, а не нас, молодих, – подумала я. – Мамо, не хвилюйся, Олеся чудова. Вона зі мною і в радості і в горі. Мене слова Остапа заспокоїли, але не надовго. Перед самим весіллям коханий запросив мене на серйозну розмову. В його руках були документи
– Олесю, я переговорив з мамою і прийняв рішення, яке, як я думаю, тебе
Я навіть не знаю, в храм до священника мені, чи до ворожок, чи ще до кого мені з цією таємницею, що я дізналася! Чи мовчати – рот на замок до віку, чи навпаки все всім розповісти, але що тоді буде – уявити не можу. А у них же уже двійко діток-погодок, наших онучат! 3 і 4 рочки. І гарні ж діти. Сваха була вдовою, коли ми познайомилися, чоловік її полинув на небо молодим, у 36 років. Я ростила дочку сама. І ось сиділи у свахи, і вона показала мені молодого свого чоловіка на світлині. Мені стало зле
Я навіть не знаю, в храм до священника мені, чи до ворожок, чи ще
Я боюся, що при розлученні чоловік і свекруха заберуть у мене дитину, вона все для цього зробить. У них бізнес і гроші, а я хто – пташка у золотій клітці. А починалося все досить щасливо. Я його підтримую як можу, але хіба я можу зрівнятися з матір’ю, яка його матеріально підтримує? До речі, живемо в будинку, який купила його матір нібито з душевною доброти, а насправді переслідувала свої цілі. Ми жили в Києві, тепер живемо за містом, вибратися я звідси не можу, бо у нас маленька дитина. З подругами не спілкуюсь, нікуди не ходжу. Живу як у клітці
Я боюся, що при розлученні чоловік і свекруха заберуть у мене дитину, вона все

You cannot copy content of this page