iBilingua – На стику цивілізацій

життєві історії 0

Я намагалася непомітно викинути чек на 1200 гривень, але Володя дістав його прямо зі смітника і почав вираховувати вартість кожного грама придбаного м’яса

Я намагалася непомітно викинути чек на 1200 гривень, але Володя дістав його прямо зі

життєві історії 0

— Твоя тітка Віра знову прийшла з пустими руками, зате вимкнула світло в коридорі, щоб не палити зайві копійки — роздратовано кинула Катерина. Мати роками таврувала сестру скупepдяйкoю, але справжня причина такої економії ховалася в старій залізній скрині

— Твоя тітка Віра знову прийшла з пустими руками, зате вимкнула світло в коридорі,

життєві історії 0

— Навіщо ти переставив ліжко, нам же було зручно — запитала я, дивлячись на перевернуту спальню. Олег відповів, що мама краще знає все про енергетику дому, і я раптом усвідомила, що ключів від нашої квартири у пані Стефанії значно більше, ніж здається

— Навіщо ти переставив ліжко, нам же було зручно — запитала я, дивлячись на

життєві історії 0

— Навіщо тобі цей сир за 150 гривень, якщо можна купити дешевше за 40 — суворо вичитувала мене Христина. Я й не здогадувався, що поки я рахую копійки в супермаркеті, вона замовляє собі ресторанні обіди, ціна яких перевищувала мою тижневу зарплату

— Навіщо тобі цей сир за 150 гривень, якщо можна купити дешевше за 40

життєві історії 0

— Сергію, у вас у холодильнику лише порожня пляшка води, зате у вітальні стоїть кавомашина за ціну моєї річної пенсії, — промовила я. Мій син лише відвів погляд, навіть не здогадуючись, що поки він намагається врятувати їхній побут, Вероніка вже підготувала новий борг, який остаточно зруйнує його спокій

— Сергію, у вас у холодильнику лише порожня пляшка води, зате у вітальні стоїть

життєві історії 0

— Тримай, матусю, це тобі найдорожча ікра, ми ж не бідняки якісь — гордо заявив син, викладаючи на стіл делікатеси, хоча тиждень тому плакав у слухавку, що йому немає за що купити бензин. Я дивилася на цей бенкет під час фінансової скрути і знала: наступного разу я не просто відмовлю, а змушу його відчути, що таке справжня порожнеча в гаманці

— Тримай, матусю, це тобі найдорожча ікра, ми ж не бідняки якісь — гордо

життєві історії 0

— Гроші батька пішли не на твою освіту, а на те, щоб ми зараз не опинилися на вулиці, — тихо промовила мати, дивлячись на те, як я читаю документ, що робить Юрія власником усього нашого майна. У цю секунду ідеальна картинка мого дитинства розсипалася на друзки, oгoлюючи бpудні таємниці, які чоловік допомагав приховувати роками

— Гроші батька пішли не на твою освіту, а на те, щоб ми зараз

життєві історії 0

Я затамувала подих, коли з-за арки почула власне ім’я, вимовлене з небаченим пафосом. — Яна не змогла приїхати, бо її терміново викликали на раду директорів, вона керує величезним холдингом, — брехав Володимир, посміхаючись розкішній незнайомці. У той момент повітря в залі стало для мене надто мало, і я зрозуміла: він не просто соромиться мене, він мене фактично стер

Я затамувала подих, коли з-за арки почула власне ім’я, вимовлене з небаченим пафосом. —

життєві історії 0

Марія Григорівна роками збирала кошти, привселюдно заявляючи, що це старт для її єдиного сина. Проте в останній момент вона вигадала привід, щоб залишити молодих ні з чим, приховуючи правду про свою справжню покупку, яка невдовзі здивує всю родину

Марія Григорівна роками збирала кошти, привселюдно заявляючи, що це старт для її єдиного сина.

життєві історії 0

— Олено Іванівно, ваші ключі від цієї квартири нам більше не потрібні, ми змінили замки — холодно промовила Юля, виставляючи мої речі за поріг. Я подарувала їм дім, а натомість отримала статус сторонньої особи, яка заважає дихати на повну. Тепер я стою під власним під’їздом і не знаю, як докотилася до такого фіналу

— Олено Іванівно, ваші ключі від цієї квартири нам більше не потрібні, ми змінили