Вже 6 років, відколи нічого не дарую невістці Оксані й онуку. Мені й не шкода, ось тільки гордість у мене теж є. Купила одного разу сорочечку за пів пенсії на свій клопіт. І столове срібло, що на їхнє весілля з сином дарувала, не сподобалося, і постільна білизна на новосілля не влаштувала. А онучечці від дочки я цього Різдва, 25-го, сережки золоті подарувала!
Вже 6 років, відколи невістка забракувала куплений мною подарунок на народження онука, я зовсім відмовилася від ідеї ще хоч щось…