На свою квартиру у нас з Русланом до війни накопичити не вдалося. Нещодавно мені у спадок від дідуся дісталася квартира на околиці міста. Ну як сказати, квартирка скоріше. Стара, без ремонту, з меблями минулого тисячоліття. Жити у ній – не варіант. Хіба що здавати за якісь копійки переселенцям. А чоловік – продай, кредити – навпіл. Спершу Марія Дмитрівна хотіла «виїхати» на позитиві
Вдруге я вийшла заміж 4 роки тому. Руслан мені здався тоді чудовою кандидатурою, доглядав, турбувався, дарував квіти. Я й зараз…