Navigate
X

Наталочка сама псує собі життя. Собі та дітям. Зять Микита уже вп’яте йде з сім’ї, чотири рази вже повернувся, а дочка його постійно прощає і приймає назад. Каже, що в них сім’я, вона не може його вигнати, бо діти. І що – діти? Справили вони весілля, оселилися в доччиній квартирі, яку їй дідусь свого часу заповів. А за що там сильно горою стояти? Лінивець диванний звичайний, цей навіть поїсти собі не покладе. Табурет у будинку корисніший, ніж цей чоловік. Онуки по секрету сказали, що татко знову повернувся, доки не живе з ними, але щодня приходить на вечерю

Як же я втомилася спостерігати, як Наталочка сама псує собі життя. Собі та дітям. Зять Микита уже вп'яте йде з…

M Alena

Та хіба тепер цю жінку і мамою можна назвати? – Якщо буде ще одна дитина, то одразу шукаєте собі інше житло. А в чиєму помешканні ви живете, приспівуючи? Я б могла її здавати і мати добрий дохід. Я після першої дитини сподівалася, що ти вийдеш на роботу, ви назбираєте грошей і підете у вільне плавання, але ви народили другу. А ось третього я тут уже не потерплю

Моя мама веде себе дивно, як на мене. Заявила, що якщо ми надумаємо заводити ще одну дитину, вона відразу ж…

M Alena

Іноді, аби заволодіти чужим майном, люди не зупиняються ані перед чим. Клавдії Макарівні виповнилося уже 90 років. Дітей своїх у неї не було, доглядала її рідна 50-річна племінниця зі своїми дітьми. Бабуся була дуже слабенька, жила у приватному будинку у центрі міста, а племінниця у квартирі. Поки доглядала Раїса кілька років бабусю, сама занедужала і лягла в лікарню

Клавдії Макарівні виповнилося уже 90 років. Дітей своїх у неї не було, доглядала її рідна 50-річна племінниця зі своїми дітьми.…

M Alena

Дванадцять років тому не стало тата, а бабуся Марта повідомила про це лише через рік. Я так розумію, щоби я не претендувала на спадщину. Живуть у селі. Останні років два бабуся наполягає, щоб ми приїхали її доглядати. Живемо ми із сім’єю на орендованій квартирі. Я нещодавно запропонувала бабусі продати будинок у селі. Вона відмовилася. Купили самі. І бабуся вирішила так, що коли ми зробимо ремонт і переїдемо у свій будинок, то ми мусимо їх з цим дідом забрати до себе. І їм потрібні дві кімнати, а діти наші можуть жити і в одній

Мої батьки розлучилися, коли мені не було й року, і відтоді я не бачила ні батька, ні його маму, мою…

M Alena

Ми з чоловіком купили справді велику квартиру, про яку і мріяли. Тепе це готель, бо моя свекруха Тамара Петрівна – сама безпосередність. Вона вирішила, що якщо ми купили трикімнатну квартиру, то просто зобов’язані тепер розміщувати численних родичів і друзів, які їдуть пачками до гостинної мами Олексія. Мене це більше не влаштовує. – Та як це так? Дядю Мішу з тіткою Тонею не покликати? А тітку Галю? Свекруха сяяла, як начищений самовар. – Та дрібниці які! Ковдри та подушки я вам привезу, а вони люди невибагливі

Купили ми з чоловіком нарешті велику квартиру, про яку давно мріяли. А мама Олексія вирішила, що тепер це безкоштовний готель…

M Alena

Щороку напередодні дня Святого Миколая і новорічно-різдвяних свят печу це запашне медове печиво зі спеціями за рецептом моєї бабусі. Тепер я ним радую моїх дітей і онуків. Воно завжди вдається, а родзинка печива – візерунки. Залюбки ділюся рецептом

Щороку напередодні дня Святого Миколая і новорічно-різдвяних свят печу це запашне медове печиво зі спеціями за рецептом моєї бабусі. Тепер…

M Alena

У моєї бабусі Павлини було двоє дітей: донька, моя мама, і син, мій дядько. Спочатку бабуся жила з дітьми й чоловіком в одній квартирі, а батьки дідуся – в іншій. А дружина дядька раптом передумала і вирішила, що їм з дядьком треба в наше місто. Її рідне місто було маленьким та провінційним, а наше місто – столиця. Дядькова дружина Ольга вважала, що у Києві жити легше та дешевше, простіше знайти роботу. Він заявив, що його донька, бабусина онука, приїде до нашого міста з дитиною і житиме у нас, бабуся була проти. У нас їхні законні жадані метри

У моєї бабусі Павлини було двоє дітей: донька, моя мама, і син, мій дядько. Спочатку бабуся жила з дітьми й…

M Alena

Стефанія Кирилівна переїхала жити до нас. Може це й на руку, було кому приглянути за Улянкою, але мене засмучувало те, що ні готувати, ні прибирати, свекруха не хотіла. – Я в цьому домі не господиня. Моє діло маленьке, – твердила вона, сидячи на кріслі-качалці зі шпицями в руках. Одного разу я поверталася з роботи, і побачила біля під’їзду “зграйку” бабусь. Свекруха стояла до мене спиною, тому й не знала, що я все чую

Стефанія Кирилівна переїхала жити до нас. Може це й на руку, було кому приглянути за Улянкою, але мене засмучувало те,…

G Natalya

Ярослав, відколи пішов з нашого життя, так жодного разу й не з’являвся. Єгора я виховала одна. Згадав він про сина, коли тому вісімнадцять виповнилося. Став говорити якісь небилиці. Я навіть серйозно це не сприйняла. Хоча даремно. А через деякий час дізналася, що мій колишній на старість років геть голову втратив. Знайшов собі молодицю, і став батьком ще одного сина. Оскільки Єгор з батьком спілкується, я стала все випитувати

Ярослав, відколи пішов з нашого життя, так жодного разу й не з'являвся. Єгора я виховала одна. Згадав він про сина,…

G Natalya

Я Надію Степанівну, не інакше, як мамою кличу. Вона людина дуже хороша. Живуть вони зі свекром в селі. Поруч ще один син невістку привів. Але бентежило мене одне питання. Відповідь на нього я від свекрухи не отримала, лише лишній раз себе накрутила. Після останнього візиту мами, я зателефонувала невістці, яка з нею живе, і давай в неї все дізнаватися. – А мама що, вам нічого не говорила? Дивина!

Я Надію Степанівну, не інакше, як мамою кличу. Вона людина дуже хороша. Живуть вони зі свекром в селі. Поруч ще…

G Natalya