Перед обідом медсестра занесла документи і Люба їх заповнила. Ми довго розмовляли, я плакала. Як камінь із душі впав, чоловік мене зрозумів. – Ну ти даєш! Ромчику, Катю, йдіть сюди! – Діти підійшли. – Мати ваша сильна та мудра жінка! Ви з нею обережніше
Нашій таємній історії вже 15 років. Я розповім її, бо чоловік уже знає, а отже - можна. Перед народженням дитини…