Мамо, ви що, справді збираєтеся йти в ЦНАП у цьому прозорому халатику, через який видно навіть ваші спогади про молодість? — я стояла в коридорі, заступивши шлях Тамарі Петрівні, яка вже впевнено намацувала носком туфлі на шпильці вихід з квартири. — Софійко, не бери дурного в голову, а важкого в руки, мені шістдесят два роки, і я нарешті маю право дихати на повну, а не ховатися за вовняними кофтами, як моляка, — відрізала свекруха, поправляючи на голові капелюшок з таким величезним пером, що він ледь не зачепив люстру
— Мамо, ви що, справді збираєтеся йти в ЦНАП у цьому прозорому халатику, через який видно навіть ваші спогади про…