Так що почалося! У нас із батьками була трикімнатна квартира. – Ми в квартирі поживемо, – зателефонувала мамі Віолета на початку липня, – у нас на 2 тижні воду гарячу відключають, як я буду з місячним немовлям? За годину приїдемо з речами. Все одно ви на дачі, кімната вільна. – Я вам чужа людина, а ось синові своєму та онукові ви заборгували! Я вже не кажу про спадщину і квартиру! Навіщо ви Арсенію дали печиво? Я вже мовчу про те, що ти «присаджуєш» дитину по великому і маленькому скрізь, де заманеться
Кілька років тому, у 25 років, мій рідний брат Степан сказав: - Я не планую жити з батьками, але вічно…