– Вибач, але я тебе не розумію! – розмова двох подруг. – Ти наче виправдуєш свого Дмитра в тому, що він з таким небажанням платить аліменти власного сина! Так не можна! Дитина повинна пити, їсти щодня, вчитися. На нього стільки всього потрібно. Зараз все так дорого, сама знаєш! Пара взуття – он скільки коштує! Хлопчик не винен, що батьки розлучилися… Вже хто-хто б так говорив, але ти, Ань… Ти ж сама ростила сина в розлученні, якщо не помиляюся. І аліменти на нього отримувала! Отримувала адже?
..За парковій доріжці не поспішаючи йшли дві жінки похилого віку, мабуть, давні подруги і щось важливе обговорювали між собою. -…