Пізно ввечері в метро вже немає звичайної штовханини, більшість людей сидять на місцях. Я в метро не сідаю, стаю на майданчику у кінці вагону. Ліворуч від дверей вагона до цього майданчика три сидячі місця. На них – пасажири. На одній із зупинок заходить бабуся з ціпочком. Не «метробабця» з характерною фізіономією, манією величі, голосом, якому позаздрив би сам Левітан, і неодмінним брудним візком, а саме бабуся – чистенька, спокійна, усміхнена
Пізно ввечері в метро вже немає звичайної штовханини, більшість людей сидять на місцях. Я в метро не сідаю, стаю на…