Мама мені завжди говорила: “Нічого, доню. Бог високо, і все бачить. Ще нікого він не лишив в біді. Ти трудишся, і він це помітить, рано чи пізно”. В той день я працювала в кафешці. Наближався час закривати заклад, як в нього прийшов чоловік, років тридцяти. Виглядав він, м’яко кажучи, не дуже добре. А на вулиці ще й гроза
Мама мені завжди говорила: "Нічого, доню. Бог високо, і все бачить. Ще нікого він не лишив в біді. Ти трудишся,…