Navigate
X

Сама я з села маленького на Волині. Після школи поїхала навчатися до обласного центру, 5 років відучилася, ще 4 роки працювала. І ось у мене, на щастя, з’явилася можливість не винаймати квартиру, а жити суто за оплату комуналки у квартирі родичів, яка дісталася їм у спадок від бабусі. Переїхала я з Луцька, заселилися ми з Ромою, але он як воно обернулося

Сама я з села маленького на Волині, виховала мене бабуся, так склалося, що батьків у мене не стало рано. Біля…

M Alena

Ми з Людмилою одружилися, минув якийсь час, і ось тепер я не знаю, як сказати дружині, що я не хочу, щоб її син від першого шлюбу жив із нами. Не думав, що буду просити поради

Ми з Людмилою одружилися, минув якийсь час, і ось тепер я не знаю, як сказати дружині, що я не хочу,…

M Alena

Я вже не молода, маю 62 роки, чоловіка провела на небеса. Мій сенс життя – мої діти і онуки. Син живе в іншій країні, а дочка Ніночка з родиною у сусідньому місті. Я багато допомагаю доньці з дітьми, але прихильності зятя Артема не відчуваю. Приїжджаю до них на кілька місяців, а він поглядає з-під лоба. І ще Артем скупиться на продукти, хоча я теж їх купую

Я вже не молода, маю 62 роки, чоловіка провела на небеса. Мій сенс життя - мої діти і онуки. Син…

M Alena

На весільному рушнику ми з Захаром стояли, обоє сумно понуривши голови. Ще б пак, відчували себе у якомусь там позаминулому столітті, коли за дітей все вирішують батьки. Ця історія з нами сталася 16 років тому. Ми Захаром жили у сусідніх селах, майже не знали одне одного

Ця історія з нами сталася 16 років тому. Ми Захаром жили у сусідніх селах, майже не знали одне одного. А…

M Alena

Я живу одна, чоловік вже більше п’яти років, як дивиться на мене з небес. Тому-то мої подруги і вирішили таким чином мене розвеселяти. Але не спитали вони одного, чи хочу я цього. Ні, я не проти зустрічей, але ж вони внадились ходити до мене в гості. Кожного разу я маю пів дня вичищати квартиру, а другу половину простояти біля плити. Я промовчала раз, другий, а недавно сказала їм все у вічі

Я живу одна, чоловік вже більше п'яти років, як дивиться на мене з небес. Тому-то мої подруги і вирішили таким…

G Natalya

Ось і результат мого життя. Поставила я дітям умову – або вони мені допомагають, як слід, або я продаю все, щоби зібрати собі грошей на хороший будинок для літніх людей. Звуть мене Тамара Пилипівна, маю 77 років. Я втомилася чекати, коли дорослі діти згадають про мене. Дочка і син, почувши моє рішення

Поставила я дітям умову - або вони мені допомагають, як слід, або я продаю все, щоби зібрати собі грошей на…

M Alena

Одного дня в кімнату Лесі постукали. – Сонечко, одягни свою найкрасивішу сукню, і взуй ось ці босоніжки, з блискітками. В кабінеті директора на тебе чекають. Це дуже важливо. – Леся, не зважаючи на свій юний вік, вже довгий час мешкала в дитячому будинку, і все б нічого, та, що її мама, що тато, жили собі в одному із сіл України, але про дочку й не згадували

Одного дня в кімнату Лесі постукали. - Сонечко, одягни свою найкрасивішу сукню, і взуй ось ці босоніжки, з блискітками. В…

G Natalya

Ще сьомої ранку не було, як від Ольги Андріївни пролунав перший телефонний дзвінок. Я в цей час була у ванній кімнаті, тому не спішила відповідати. Після декількох пропущених на екрані замиготіло повідомлення. – Напиши свою нову адресу. Треба поговорити і дещо завести. Ти ж похапцем від нас їхала. – Тут то я зрозуміла – зустрічі не уникнути. За годину часу свекруха стояла на моєму порозі з пакетами в руках

Я знала, що Юра замість себе пришле на "останню розмову" свою матусю, тому була готова до всього. Ще сьомої ранку…

G Natalya

Дивани і кавові сервізи з ложками, пательні і каструлі, телевізори і машини – все це ділиться, коли люди вирішують більше не бути разом. Але мої батьки пішли ще далі, вони поділили дітей та онуків. І бажання останніх не враховувалося. На той момент ми з братом вже виросли, створили власні родини, у нас обох народилися дітки

Дивани і кавові сервізи з ложками, пательні і каструлі, телевізори і машини - все це ділиться, коли люди вирішують більше…

M Alena

Що тобі з половини цієї квартири? Подаруй брату!, – умовляла мене мама, коли сиділа на кухні, і попивала каву. Але чому я маю це робити? Я, як і він, маю сім’ю, дитину. В той час коли ми з чоловіком виплачували іпотеку, і Мар’ян, щоб було легше, їздив на роботу за кордон, брат сидів під твоїм крилом. І навіть зараз, в нього четверо дітей, а він тулиться в однокімнатній, але на роботу кращу не піде. Звісно, там треба працювати

Що тобі з половини цієї квартири? Подаруй брату!, - умовляла мене мама, коли сиділа на кухні, і попивала каву. Але…

G Natalya