Після телефонного дзвінка середущого сина, тепер сиджу, як укопана, і молю Бога, щоб не зробив так, що і моя Василина буде пузата ходити. Мені одного Данила, від старшого сина Іллі, з головою хватає. – Мам, посидь! Мам, приглянь! Мам, ми в Карпати на пару днів! – Та хто я вам така? Мені ще й п’ятдесяти немає, а в ваших очах я бабця-дрипця з паличкою і з пиріжками в руках
Після телефонного дзвінка середущого сина, тепер сиджу, як укопана, і молю Бога, щоб не зробив так, що і моя Василина…