Баба з дідом ніби й старалися на кухні пошепки говорити, та Люба прокинулась, одягла на ноги теплі шкарпетки, і пішла на до них. – Ой, онученька покинулась! А чого це ти так рано? Йди ще лягай! – А ви чого ні світ ні зоря повставали? Трапилось щось? – Так, трапилось. Непоправне трапилось, – і стали розповідати Любі всю історію діда Дем’яна, сусіда їхнього. Все село зійшлося попрощатися з цією людиною
Баба з дідом ніби й старалися на кухні пошепки говорити, та Люба прокинулась, одягла на ноги теплі шкарпетки, і пішла…