За що вас вітати, Олено Петрівно, якщо ви за кожен з’їдений нами шматок хліба вимагаєте поклонів? — кинув Борис. Мар’яна лише відвернулась до вікна, демонструючи, що її мовчання — це теж вибір не на мою користь. У цей момент я зрозуміла, що мій дім перестав бути моїм, а став полем бoю, де я вже програла. Але зять ще не знав, яку ціну йому доведеться заплатити за цю ранкову каву
— За що вас вітати, Олено Петрівно, якщо ви за кожен з'їдений нами шматок хліба вимагаєте поклонів? — кинув Борис.…