Ми з Іваном на кухні були, коли дочка зі школи повернулася. – Мам, тут твої ключі в прихожій валяються, я їх в сумку покладу. – Декілька хвилин була тиша, а потім наче грім серед ясного неба. – Як ти тільки собі це уявляєш? Мамо, тобі сорок! Про дитину раніше треба було думати. Та з мене всі сміятися будуть. Як нічого не зробиш, я з дому піду, так і знай. – Сльози так і покотились по моєму обличчю
Ми з Іваном на кухні були, коли дочка зі школи повернулася. - Мам, тут твої ключі в прихожій валяються, я…