X

Бабусю, ну ти ж знаєш, як воно, — Захар сидів за столом, тримаючи телефон, його пальці гарячково гортали екран. — Мені трохи не вистачає. Може, даси пару сотень? На навчання, там всяке

— Бабусю, ну ти ж знаєш, як воно… — Захар сидів за столом, тримаючи телефон, його пальці гарячково гортали екран.…

G Natalya

Вадиме, нам треба поговорити! – я ледве стримувала тремтіння в голосі, стоячи посеред кухні з пакетом нових кросівок для дітей у руках. — Це вже нестерпно! Наші діти ходять у дірявому взутті, соромляться перед однокласниками, а ти тільки й повторюєш, що ми економимо!

— Вадиме, нам треба поговорити! - я ледве стримувала тремтіння в голосі, стоячи посеред кухні з пакетом нових кросівок для…

G Natalya

— Ви серйозно, пане Руслане? — мій голос тремтів, коли я дивилася на адвоката, який сидів за столом із холодною посмішкою. — Тарас залишив усе їй? Марії? Як це можливо?

— Ви серйозно, пане Руслане? — мій голос тремтів, коли я дивилася на адвоката, який сидів за столом із холодною…

G Natalya

Мамо, я змінила замки. У тебе більше немає ключів до нашого будинку, — сказала я, тримаючи телефон так міцно, що пальці побіліли

— Мамо, я змінила замки. У тебе більше немає ключів до нашого будинку, — сказала я, тримаючи телефон так міцно,…

G Natalya

Ти зраджуєш мою маму! — голос Максима тремтів, коли він кинув ці слова мені в обличчя, стоячи посеред кухні. Його очі блищали від сліз, а руки гарячково стискали край столу. — Ви її рідна сестра! А ти, тату? — він різко повернувся до Петра. — Ти вже забув маму? Так швидко?

— Ти зраджуєш мою маму! — голос Максима тремтів, коли він кинув ці слова мені в обличчя, стоячи посеред кухні.…

G Natalya

Що ти маєш на увазі, Антоне? — мій голос тремтів, коли я увірвалася до маминої кімнати, де він сидів, втупившись у підлогу. — Що я не маю знати? Що ти приховуєш?

— Що ти маєш на увазі, Антоне? — мій голос тремтів, коли я увірвалася до маминої кімнати, де він сидів,…

G Natalya

Соломіє, вечеря мала бути на столі о 17:00, — голос Дмитра був спокійний, але холодний, як осінній вітер. Він стояв у дверях кухні, тримаючи в руках ключі від машини, а його очі сканували порожній стіл

— Соломіє, вечеря мала бути на столі о 17:00, — голос Дмитра був спокійний, але холодний, як осінній вітер. Він…

G Natalya

– Пані Олено, я знаю, що це звучить трохи дивно, але… чи не могли б ви доглянути за Яринкою завтра? Мені терміново треба їхати в офіс до іншого міста, — голос Марії тремтів, а ключі в її руці нервово гойдалися. — У мене немає нікого, кому б я так довіряла, як вам

- Пані Олено, я знаю, що це звучить трохи дивно, але… чи не могли б ви доглянути за Яринкою завтра?…

G Natalya

Олено Іванівно, що ви мали на увазі, коли сказали, що Василь вів інше життя? — мій голос тремтів, коли я дивилася на свекруху, яка сиділа навпроти

— Олено Іванівно, що ви мали на увазі, коли сказали, що Василь вів інше життя? — мій голос тремтів, коли…

G Natalya

Тату, чому ти ніколи не розповідав? – Мій голос тремтів, коли я стояла в дверях кухні, дивлячись на батька. Він сидів за столом, тримаючи холодну чашку чаю, ніби вона могла його врятувати

– Тату, чому ти ніколи не розповідав? – Мій голос тремтів, коли я стояла в дверях кухні, дивлячись на батька.…

G Natalya