Дві валізи після заробітків у Польщі ще стояли біля вхідних дверей, а я вже знала, що додому повернулася не в ту сім’ю, з якої виїжджала. Два роки я працювала під Вроцлавом на пакуванні косметики, брала додаткові зміни й рахувала кожен злотий, щоб Юрій зміг пройти хороші підготовчі курси, вступити до київського університету й хоча б перший рік не думати, де взяти гроші на гуртожиток, ноутбук та навчальні матеріали. А тепер посеред нашої вітальні стояв дорогий телевізор, якого я ніколи не бачила, на журнальному столику лежали ключі від чужої машини, а мій син спав об одинадцятій ранку, хоча мав бути на заняттях
Дві валізи після заробітків у Польщі ще стояли біля вхідних дверей, а я вже знала, що додому повернулася не в…