Ірина прекрасно знала про “походеньки” Богдана, але щиро вірила і надіялась, що він все це “переросте”, в них же дочка, негоже, щоб без батька дитина росла. Та й що приховувати, кому вона буде потрібна в тридцять, та ще й з дитиною. Батьки її жили в іншому місті, та й не розказувала вона їм нічого. Одного дня її благовірний зібрався на річку. Той день розставив все по місцях
Ірина прекрасно знала про "походеньки" Богдана, але щиро вірила і надіялась, що він все це "переросте", в них же дочка,…