Олежику, дах зовсім посипався, сусіди сміються, що ми як старці живемо, — жалілася мати у слухавку. Я в цей час витирав піт зі лоба на тридцятиградусній спеці, стискаючи в руці зароблені чесною працею купюри. П’ять років я вірив кожному її слову, не підозрюючи, що мої гроші йдуть не на шифер, а на золоті обручки для її подруг. Справжній сюрприз чекав на мене за порогом рідної хати
— Олежику, дах зовсім посипався, сусіди сміються, що ми як старці живемо, — жалілася мати у слухавку. Я в цей…