Яна завжди була татовою донькою, хоча бачила його лише на одній старій фотокартці, яку я дозволила їй залишити. Я вибудувала навколо неї світ, де Василь був благородним мандрівником, а не чоловіком, який кинув нас без копійки в кишені. Ми часто сиділи на кухні, і я розповідала: — Він обов’язково повернеться, просто його робота не знає вихідних. Цієї миті я ще не знала, що в підкладці тієї самої валізи лежить лист, який виставить мене головним ворогом у її житті
Яна завжди була татовою донькою, хоча бачила його лише на одній старій фотокартці, яку я дозволила їй залишити. Я вибудувала…