– Василино, ти нам вже рідна давно, дітей ваших з Володимир ми любимо, це ж наші онуки, а як вони на сина схожі!.. – зітхнула Ольга, сльозу стримала. І продовжила: – Тебе він привіз з того хуторка… І ось тобі моя умова: або їдеш з дітьми додому, або йдеш за Сашка, він же тебе кохає, тому і сам досі. І дітей йому щоб народила! А з нас – хата
Ольга з Віктором хату стару у великий будинок перебудували, доглянули батьків, рано постарілих від роботи тяжкої, виростили трьох синів-красенів: Івана,…