Маленька Яринка сумно дивилася в дзеркало, коли мама розчісувала їй волосся перед сном. – Матусю, а бувають негарні діти? Галина замислилася. – Мені здається, не буває. Малюки ніби створені для любові і захоплення. А чому ти питаєш? Дівчинка підібрала колінця і зітхнула: – Якби я була гарненька, та жінка, яка народила мене зі свого животика, не залишила б мене саму
Маленька Яринка сумно дивилася в дзеркало, коли мама розчісувала їй волосся перед сном. - Матусю, а бувають негарні діти? Галина…