– Наталю! А я тебе одразу впізнала, – сказала мені старенька і згорблена бабуся. Я розуміла, що їй потрібно виговоритися, тому відкривши хвіртку пройшла на їх подвір’я. Маленький хлопчик, що грався в пісочниці притих. А старенька тремтячими губами взялась розповідати про його важку долю. Мабуть, не просто так я захотіла приїхати в село
- Наталю! А я тебе одразу впізнала, - сказала мені старенька і згорблена бабуся. Я розуміла, що їй потрібно виговоритися,…