– Оксанко, я пообіцяв хлопцям на пилорамі допомогти. Ближче вечора приїду, якшо все добре буде. Ти вареників наліпи, і мою улюблену шубу приготуй. – Того дня ніби й було все, як завжди, але якесь дивне відчуття не покидало Оксану. Та й сам Антон, вже ніби і йшов, а повернувся до ліжечка. де мирно спав його улюблений синок, ніби попрощатися захотів
- Оксанко, я пообіцяв хлопцям на пилорамі допомогти. Ближче вечора приїду, якшо все добре буде. Ти вареників наліпи, і мою…