– Мамо, що ти тут робиш? – пробурмотів Михайло, коли відчинив двері й помітив мене на порозі з пакунком у руках. Голос його звучав здивовано, а в очах читалося стримане збентеження. – Принесла тобі твій улюблений сирник, – сказала я, намагаючись зберегти посмішку. – З шоколадною глазур’ю, як ти любиш. Він окинув поглядом пакунок, тоді озирнувся на коридор, звідки визирала його наречена Катерина. Хотілося, щоб він запросив мене всередину, але він лише провів рукою по волоссю – жест, що свідчив: він не сподівався мене побачити
– Мамо, що ти тут робиш? – пробурмотів Михайло, коли відчинив двері й помітив мене на порозі з пакунком у…