Наталя Павлівна ледь стримувалась за столом. Дівчина, яку привів знайомитись її Микита, геть не подобалась жінці. Як лише Тетяна не намагалася зблизитись, та в корені все присікала. Ось і настав час прощання. Мати відводить Микиту і досить голосно каже: “Я надіюсь, ти цю дівицю більше до мене не привезеш?”
Коли Наталя Павлівна відчинила двері, то перед собою побачила сина, який тримав букет червоних троянд, і худеньку, маленьку та скромну…