Перше, що Орест сказав, було: “Ти капусту в борщі скільки часу вариш? Щось вона така м’яка. Моя мама, як готує, то в неї хрумка виходить, і я таку більше люблю”. Ну добре було б, якби він той борщ з’їв без слів, подякував мені, молодій господині, я ж таки старалася, а потім, якось при нагоді, сказав, щоб я звернула на це увагу. Але ж ні, Орест демонстративно тарілку відсунув, і сказав: “Я його їсти не буду…”
Мене так виховали батьки, що потрібно їсти те, що подають, а не крутити носом, якщо щось не по твоєму. Я…