– Ну навіщо ж ти так витрачалася, Оксанко? Мабуть дорого коштує, – сказала бабуся Зося, ласкаво погладжуючи свій подарунок. – А воду можна і на газі в кухлику закип’ятити. У мене в той час перехопило дух. Бабусі ж так мало потрібно – трохи уваги, і вона щаслива. А я – егоїстка – навіть телефонувати їй забуваю
Того ранку мене розбудив звук мобільного. Це було не повідомлення і не дзвінок від шефа, а нагадування: "Привітати бабусю з…