Мама у кожного з нас лише одна. Її не вибирають. І говорити погано про маму вважається не правильно. Тому обираю компроміс – розповім як є. Отже, моя мама. Бог не пошкодував для неї ні розуму, ні краси, ні везіння. Але, схоже, в мамин день народження він відчував гострий дефіцит ніжності, добра, любові. Якось, повертаючись з садочка, я наповнила свої кишені кнопочками мозаїки (пам’ятаєте, гра така була?). Чому і навіщо я це зробила, не пам’ятаю. Але наслідки пам’ятаю, ніби це було вчора. П’ятдесят років минуло. П’ятдесят років! Неначе вчора це сталося
Мама у кожного з нас лише одна. Її не вибирають. І говорити погано про маму вважається не правильно. Тому обираю…