Одного дня я гуляла біля будинку батька. Краєм ока я побачила дівчину, яка бігала по двору. У неї було світле волосся, як у моєї Христинки. Я зупинилася на мить. – Я можу допомогти? – Приємний чоловічий голос вирвав мене з думок. Поруч зі мною стояв 35-річний чоловік з таким самим розташуванням очей і брів, як у мене. – Ти… мій брат? – випалила я
Мама виховувала мене одну. Я була переконана, що батько кинув мене і знати не хоче. Правда, яку я дізналася через…