Дівчина сиділа, притулившись щокою до прохолодної шибки, слухала стукіт коліс і подумки перебирала всі можливі варіанти історії, яку має розповісти своїм батькам завтра вранці. Правду? Ні! Нізащо! Батьки до кінця життя не пробачать їй такої правди. І раптом Галину осінила одна божевільна, позбавлена будь-якого здорового глузду ідея. Запропонувати тому хлопцеві… ну, як би це правильніше сказати… руку і серце, чи що?..
Галина незчулася, як настала ніч. Краєвиди за вікном вже давно перетворилися на суцільний морок, крізь який вряди-годи проривалися скупі вогники…