Орися Миколаївна знову прискіпливо розглядала тарілку з моїми фірмовими пирогами, ніби шукала там докази моєї повної кулінарної нiкчeмності. Її погляд, гострий і холодний, як крига березневого ранку, зупинився на золотистій скоринці. Вона повільно підняла шматок, покрутила його перед очима, наче ювелір фальшивий діамант, і зітхнула так тяжко, що фіранки на кухні, здавалося, здригнулися від сорому за мене
Орися Миколаївна знову прискіпливо розглядала тарілку з моїми фірмовими пирогами, ніби шукала там докази моєї повної кулінарної нiкчeмності. Її погляд,…