Від чоловіка ж відповіді були скупі і односкладові – «спасибі», «так», «зрозуміло». Начебто не особливо він і вплутується в переписку, але і не «відшиває». З силою придушивши бажання рознести все і вся, розлучитися і подати на аліменти, вирішила поспостерігати.
З чоловіком ми вже 10 років, росте син - першокласник. Живемо окремо від батьків, я працюю економістом, він, як зараз…