Мені вже 45 років. Я не пам’ятала. На наступний день я зателефонувала подрузі Лесі. – Лесю, а коли ти востаннє робила щось для себе? Ну, просто тому, що хотіла? Вона засміялася: – Ти про манікюр? Чи, може, про те, що я купила собі нові сережки? – Ні, я про щось більше. Що ти робила, щоб відчути радість саме для себе? – Давно, – сказала нарешті. – А ти? І тут я зізналася: нічого
Мені вже 45 років. Звучить, наче багато, правда? Але зараз, коли я дивлюся в дзеркало, бачу не просто жінку зі…