Поки ми з Сонею мирно пліткували за чашечкою кави, Аліса грала в передпокої. – І чого вона сьогодні така тиха? – засміялася Соня. – Дивно якось. Раптом затишшя перед бурею? Я промовчала. Чесно кажучи, діти мене і раніше лякали. Але рідні все намагалися переконати, говорили, що не буде кому склянку води в старості подати
Якось моя подруга Соня запросила мене в гості. З нею ми не розлий вода ще зі школи. Але останнім часом…