В цю маленьку, невпевнену в собі дівчинку, яку гнoбили однокласники, я перетворююся тільки раз в декілька років: на зустрічі випускників. Скільки б я не намагалася влитися в колектив, у мене так і не вийшло. У них є свої жарти, свої спогади і свої історії. А я чужа
Школу я закінчила 10 років тому. І з тих пір намагаюся навіть не згадувати цю пору, яку чомусь вважають найщасливішою…