– Валю, це що, нове пальто? – Степан зупинився посеред ярмарку біля Оперного і пильно глянув на моє нове пальто кольору стиглої вишні за 2500 гривень, яке я місяць ховала за коробками в коморі. – Та ти що, Степане, – я невимушено всміхнулася, поправляючи пампух на тарілці, – це ж позаторішнє, з розпродажу! Просто давно не носила, бо зими м’які. Він підняв брову, оглянув мене з ніг до голови
Моя маленька таємниця: Як я ховаю нові покупки від Степана Мене звати Валентина, і я маю невеличку таємницю, яка додає…