Телефон Віри заговорив просто в мене на кухні її ж голосом, і вже через кілька секунд я пошкодувала, що взагалі зайшла до кімнати. Я не брала його до рук, не читала листування і не збиралася підслуховувати. Віра сама залишила смартфон на столі, а перед цим, мабуть, випадково натиснула відтворення голосового повідомлення. Я саме несла тарілку з нарізаними яблуками, коли почула: «Дмитро хороший, але ти ж мене знаєш — я не збираюся прожити з ним усе життя. Зараз мені з ним зручно, а там побачимо. Головне, щоб він не почав зі своїми серйозними планами раніше, ніж ми переїдемо»
Телефон Віри заговорив просто в мене на кухні її ж голосом, і вже через кілька секунд я пошкодувала, що взагалі…