Коли моя дружина вперше сказала, що я поганий батько, я саме стояв посеред квартири з дитиною на руках, відкритим ноутбуком на столі й повідомленням від начальника, яке вимагало відповіді “ще вчора”. Мене тоді так накрило образою, що я навіть не одразу почув, як син почав плакати сильніше. Бо в моїй голові все виглядало несправедливо: це ж вона роками просила дитину, це вона казала, що ми готові, це вона переконувала мене, що сім’я без малюка для неї неповна. А тепер виходило, що винен я, бо не став татом із рекламного ролика, який усе встигає, усе знає і ніколи не втомлюється
Коли моя дружина вперше сказала, що я поганий батько, я саме стояв посеред квартири з дитиною на руках, відкритим ноутбуком…