Я вклала в конверт тисячку, купила невеличкий букет квітів, “Вечірній Київ”, бо дуже люблю ці цукерки, і пішла вітати подругу. Ви собі не уявляєте, яка я була розчарована. На столі було все з неділі, те, що не доїли попередні, “елітні” гості, а я мала, зі ще одною сусідкою, це доїдати. Мені від цієї обвітреної ковбаси і сиру ставало не по собі і до цих салатів я не доторкнулася. Просто провести вечір з ниючим животом, в кращому випадку, я не планувала. Так мені образливо стало. Ми стільки років дружили, а тут на тобі
Я не хотіла йти на ту гостину, але пішла, щоб не образити подругу. Але краще б я прислухалася до свого…