Від нудного святкування ювілею свекрухи ми зі Степаном втекли в Карпати, думаючи, що нас точно не знайдуть. Та де там – щойно я переступила поріг готелю, як почула знайомий голос позаду: – Ти, мабуть, і не чекала мене тут побачити, правда? – сказала свекруха тримаючи валізу. Вже за секунду її погляд свідчив: “Ану, пояснюй, навіщо ви втекли від мого свята?”
- О, невже ти не здогадувалася, що й ми зі Степаном сюди приїдемо? – переможно промовила свекруха, стоячи в коридорі…