Navigate
X

— Уляно, в тебе шуби куплені за мої гроші, а сина мого ти годуєш оцим? Я приїхала з Іспанії додому на два тижні. Мій син одружився пів року тому. Я на весіллі не була, але надіслала дітям гроші, дуже гарний подарунок. Вони на нього купили в свою нову квартиру, також подаровану мною синові, кухню і ще необхідну побутову техніку. Також я щомісяця їм надсилаю по 300 євро

— Уляно, в тебе шуби куплені за мої гроші, а сина мого ти годуєш оцим? Я приїхала з Іспанії додому…

M Alena

– Принеси з холодильника мій печінковий торт, та й принеси! – десь разів п’ять за столом наголошувала Людмила Степанівна. Але я не хотіла розбавляти тією коричневою плямою свій святковий стіл, до якого я приклала стільки сил, часу і фінансів. Коли вона вкотре наголосила на своїй страві, я не стрималася і сказала, як є. – Цієї вашої пародії на столі в мене не буде. Як дуже так хочете ним посмакувати, то йдіть на кухню і їжте! Свекруха фиркнула, вийшла з-за столу, а після і з квартири

– Принеси з холодильника мій печінковий торт, та й принеси! – десь разів п’ять за столом наголошувала Людмила Степанівна. Але…

G Natalya

— Ну це мої діти їсти не будуть, Галино Петрівно, це ж продукт сирний, а не сир. Ковбаса ця теж дешева, склад не дуже у неї. Ви знаєте, ми таке не їмо, не ображайтеся. Я приїхала до дітей на вихідні. Перед тим, як піти до них у квартиру, я, звичайно, зайшла в супермаркет і гарненько скупилася. Витратила майже півтори тисячі гривень. І що ви думаєте? Коли я прийшла, невістка перебрала весь пакет

— Ну це мої діти їсти не будуть, Галино Петрівно, це ж продукт сирний, а не сир. Ковбаса ця теж…

M Alena

– Мамо, нам лише по 37, ну які діти? Нам ще стільки досягнень треба зробити! А потім уже й діти. – Оленко, так ти мені те саме казала у 22, потім о 25. Я знову розплакалася, і розмова з дочкою ні до чого не привела. Ви знаєте, у мене вже в мої 75 один сенс у житті – це мої діти й бажання побачити, поняньчити онуків. Але це бажання залишається лише мрією

- Мамо, нам лише по 37, ну які діти? Нам ще стільки досягнень треба зробити! А потім уже й діти.…

M Alena

Щовихідних я доглядаю за онуками, бо в Оксани “важливі справи”. Вони з Дмитром їздять то до друзів, то на відпочинок, то просто “перепочити від рутини”. А мені, здається, ніхто не дає права на відпочинок. Кілька тижнів тому сталася неприємна ситуація. Софійка й Максим гралися подушками і так захопилися, що онучка ледве не зачепила головою двері. Я тоді стерпла. Розказала Оксані, сподіваючись на підтримку. А натомість почула: – Мамо, ти ж маєш слідкувати краще! Як можна так недбало залишати дітей?

Субота. Ранок. Телефон дзвонить, а я, ще з чашкою недопитої кави в руках, відповідаю: - Алло, доню, як справи? -…

G Natalya

Я знаю, що через два роки поїду. Діти обоє вже будуть в університеті, я і їм, і чоловіку все поясню, принаймні спробую і сподіваюся на їхнє розуміння. Так, це той випадок, коли я заради життя в місті, про яке мріяла з дитинства, готова залишити родину і всіх близьких родичів і друзів. Я два рази за останні вісім років по роботі побувала в Парижі і переконалася в цьому. Мені буде через два роки 44. І один мій друг, французький художник і фотограф, обіцяє мені постійну роботу, але я там і так не пропаду, адже знаю мову

Я знаю, що через два роки поїду. Діти обоє вже будуть в університеті, я і їм, і чоловіку все поясню,…

M Alena

Через бабусю чоловіка я нікого не запрошую до нас додому, навіть свою маму! Бо якщо вона до нас загляне – я таке вислухаю, що ой ле-ле! Коли я вийшла заміж, ми переїхали жити до бабусі чоловіка. Олег мене попереджав, що вона все навколо забруднює і не прибирає за собою. Але мені це здалося не проблемою. Що я, прибрати не можу? Але як я помилилась!

Через бабусю чоловіка я нікого не запрошую до нас додому, навіть свою маму! Бо якщо вона до нас загляне -…

M Alena

– Яринко, давай будемо реалістами, – звернулася до мене свекруха. – Ти залишилася одна. Степана тільки-тільки не стало. Ну яка дитина? Ми готові забрати малюка собі і виховати як рідного. Я думаю, Степан би хотів бачити тебе щасливу. Дай Бог, ти ще зустрінеш в житті чоловіка, з яким пов’яжеш своє життя. А дитина буде тобі лише на заваді. – Катерино Максимівно, дитина, що під моїм серцем, тільки моя і нікому я її не віддам. – Але свекруха не здавалася зі своїм рішенням

- Яринко, давай будемо реалістами, - звернулася до мене свекруха. - Ти залишилася одна. Степана тільки-тільки не стало. Ну яка…

G Natalya

– Василю, я чекаю дитину, – сказала я за вечерею. Його очі наповнились подивом, а потім він усміхнувся: – Це прекрасно, Оленко. Але треба сказати мамі. Мої надії знову почали тріщати. І коли ми разом приїхали до Ніни Степанівни, щоб поділитися новиною, я отримала чергову “порцію любові”: “Вона не готова до материнства, Василю. Що ти собі думав, коли одружувався з нею?”

– Василю, ти знову до мами? – спитала я, стоячи на порозі, поки чоловік одягався. – Вона попросила допомогти полагодити…

G Natalya

– Мамо, – сказала я, адже після весілля почала так її називати, – ви часом не знаєте, що це за дитина з Михайлом? Свекруха зітхнула важко, ніби до цього була готова, але не хотіла сама починати розмову. – А я думала, що Михайло вже сам усе тобі розказав, – промовила вона, глянувши на мене прямо і якось навіть суворо. – Не сердься, доню, але я сама просила його не чіпати це питання, поки не стане на ноги

- Настю, ти щось не договорюєш. Кажи відверто, бо я вже бачу, як ти хвилюєшся, - я дивилася на подругу,…

G Natalya