Navigate
X

Дарино, моєї пенсії не хватає. Скільки ти ще будеш на моїй шиї сидіти?, – Не витримавши звернулася я до дочки. Та вона навіть очей не підвела від смартфону. – Мамо, йти і горбатитись за копійки я не буду. Я ж твоя рідна дитина. Невже ти мене на вулицю проженеш

- Дарино, моєї пенсії не хватає. Скільки ти ще будеш на моїй шиї сидіти?, - Не витримавши звернулася я до…

G Natalya

– Ти чекаєш дитину від мого чоловіка, Марто! Чим ти тільки думала? Невже тобі було байдуже, що в нього дружина і двійко дітей?, – запитала я у сісідки. Марта лише опустила голову і обійняла живіт. – Ну, ти ж знаєш, як воно може бути, – почала виправдовуватись Марта. – Ні, не знаю, бо ніколи так не чинила і не вчиню

- Ти чекаєш дитину від мого чоловіка, Марто! Чим ти тільки думала? Невже тобі було байдуже, що в нього дружина…

G Natalya

Купила свекрусі на 60-річчя вишукані французькі парфуми. Її реакція здивувала навіть мого Віталика

Купила свекрусі на 60-річчя вишукані французькі парфуми. Її реакція здивувала навіть мого Віталика Ми з Віталиком разом уже понад шість…

G Natalya

Моя дружина копирсалася в моєму гаманці й терзала мене за кожну копійку. І ось одного дня я раптом усвідомив: справа тут не в наших заощадженнях

– Степане, сорок гривень за каву? Ти що, мільйонер? – вигукнула Ірина, перебираючи чеки з мого гаманця з звичною уважністю.…

G Natalya

Шість років я жила тінню Бориса — крадені обійми в коридорі офісу, дзвінки до ночі, обіцянки майбутнього, що сліпили очі. Його шлюб з Оленою та сини були перешкодою, яку я відкидала, вірячи в нашу долю. Конверт від його дружини, що чекав удома, ніс секрет, готовий розірвати цей ланцюг назавжди

Шість років я жила тінню Бориса — крадені обійми в коридорі офісу, дзвінки до ночі, обіцянки майбутнього, що сліпили очі.…

G Natalya

Грошей на садочок немає, Ярославе, і твоє “пошукаю роботу” не годує сина! — сказала я, ховаючи обручку в кишеню перед виходом до ломбарду

— Грошей на садочок немає, Ярославе, і твоє "пошукаю роботу" не годує сина! — сказала я, ховаючи обручку в кишеню…

G Natalya

Я дивлюся на рахунок за газ на 1500 гривень і думаю: як же Василь усе це робив одним кліком? — Катю, не переймайся, я заплачу, — казав він щоразу, посміхаючись. — Ти ж моя королева. А тепер, коли Василя не стало, цей червоний штамп “терміново” змушує мене тремтіти — весь наш затишний світ ось-ось розлетиться на шматки, якщо я не знайду в собі сили розібратися в цій пастці з цифр і паперів

Я дивлюся на рахунок за газ на 1500 гривень і думаю: як же Василь усе це робив одним кліком? —…

G Natalya

Марино, ти що, не можеш нормально вечерю приготувати після роботи? Я ж весь день на ногах! — вигукнув Анатолій, кидаючи сумку на підлогу й падаючи на диван

— Марино, ти що, не можеш нормально вечерю приготувати після роботи? Я ж весь день на ногах! — вигукнув Анатолій,…

G Natalya

Ми позичили свекрусі гроші на ремонт, а вона каже, що це був подарунок. – Які ж в мене діти чудові! Дякую, Оксанко, синок. Ви, мої рятівники, – наголосила свекруха на святкуванні. Вона ще тоді не знала, що ми таки свої гроші повернемо

Ми позичили свекрусі гроші на ремонт, а вона каже, що це був подарунок. - Які ж в мене діти чудові!…

G Natalya

Зайшла до свекрухи по рецепт вареників з вишнями, бо Богдан вкотре зітхав, що мої – сухі, як осіннє листя. – Доню, ти думаєш, що тісто – це все? – процідила вона, не відриваючись від зошита, ніби мої зусилля – лише тінь її майстерності. Але той день перевернув усе: халат з квітками, запах чужих духів і посмішка, що ховала таємницю, здатну розірвати нашу сімейну кригу

Зайшла до свекрухи по рецепт вареників з вишнями, бо Богдан вкотре зітхав, що мої – сухі, як осіннє листя. –…

G Natalya