Navigate
X

Ми зі свекрухою не спілкуємось 30 років після того, як вона подарувала нам на весілля зерна і тарілки, а тепер чоловік просить мене доглянути її, бо вона вже лежача. — Я не хочу бачити твою маму в нашому домі, Петре, а тим більше — доглядати її

Ми зі свекрухою не спілкуємось 30 років після того, як вона подарувала нам на весілля зерна і тарілки, а тепер…

M Alena

— Ну, з вас 5 тисяч гривень. Я мало не сіла від подиву. А чоловік мій мовчки дістав гроші і віддав сестрі. Мене досі тіпає і підкидає, як згадую минулі вихідні. Ми поїхали на зимову дачу до сестри чоловіка. Вони нас дуже-дуже запрошували. Хотіли похвалитися, як вони там побудувалися, облаштували все для відпочинку — і зона барбекю, і банька. Ми їм на будівництво цього всього добра позичили 200 тисяч гривень, які вони нам ще й не думають віддавати

— Ну, з вас 5 тисяч гривень. Я мало не сіла від подиву. А чоловік мій мовчки дістав гроші і…

M Alena

— А моїм дітям можна твоїх вареничків скуштувати, Людо? — запитала я сусідку. Вона так подивилася на мене, як на якусь інопланетянку, і каже: — Так це ж я для своїх дітей взяла. І так – ні ми, ні мої діти її вареників і не скуштували. Тепер я навіть не знаю, як нам спілкуватися з такими сусідами. Ми недавно переїхали в свою квартиру, в новобудову. Робили в ній кілька років ремонт і ось нарешті вселилися в свою нову оселю

— А моїм дітям можна твоїх вареничків скуштувати, Людо? — запитала я сусідку. Вона так подивилася на мене, як на…

M Alena

– Василю, що відбувається в нашому домі? – я стояла посеред вітальні, тримаючи в руках порожню коробку з-під мого улюбленого сервізу. Чоловік лише знизив плечима. – Мама вирішила трохи прибрати. Сказати тобі забула. – Прибрати? – я відчула, як у мене всередині все закипає. – Це не “прибирання”, це мої речі! Де вони. Василь, нарешті, підняв голову і зробив вигляд, що йому теж цікаво. – Ну, напевно, десь у шафі. Піди запитай у мами. Я різко розвернулася і попрямувала на кухню, де моя свекруха, пані Галина, неквапливо пила чай, наче нічого не сталося

- Василю, що в нашому домі відбувається? - я стояла посеред вітальні, тримаючи в руках порожню коробку з-під мого улюбленого…

G Natalya

– Андрію, ти їв стейк і гарячий салат, так? – перепитала в ресторані сваха чоловіка. – Я рибу з овочами. Підрахуй, скільки ми винні офіціанту! Я ледь зі стільця не звалилася. Ось це так сватання. Мені хотілося втерти носа майбутнім сватам і заплатити за всіх, і за дітей, але потім так собі подумала, що ті їхні стейки дорожчі за все разом узяте. Тепер боюсь подумати, як ми те весілля маєм відгуляти, раз вони такі “дріб’язкові”

– Андрію, ти їв стейк і гарячий салат, так? – перепитала в ресторані сваха чоловіка. – Я рибу з овочами.…

G Natalya

Відтоді щось ніби змінилося. Вона стала уникати мене, розмовляла сухо, наче я їй щось погане зробила. А я ж просто хотіла допомогти! Навчити, підказати, як краще

— Тебе що, не вчили ліжко заправляти? — звернулася я до невістки. Поліна стояла в спальні, розгублено дивлячись на зім’яту…

M Alena

— Ой, це ти так суп вариш? Я закидаю картоплю пізніше, щоб не розварювалася. — Та навіщо ти купуєш цей пральний порошок? Він дорогий, а толку від нього ніякого, всі плями залишає! Я спочатку терпіла, намагалася не звертати уваги. Але потім це стало перетворюватися на щось більше. Вона почала вставати раніше за мене й уже до сьомої ранку стояти на кухні, варити кашу «як треба». А ще Галина Пилипівна взяла моду прибирати, перекладати речі на свій лад. Я вже не знаходила нічого на своїх місцях

В нашій оселі тепер місця для мене немає, бо ми забрали стареньких батьків чоловіка, а в їхній квартирі живе старша…

M Alena

– То для чого мені такий чоловік?! – різко вигукнула невістка. – Я його три години тому просила прибрати свої інструменти в кладовці, щоб звільнити місце для банок. Не дочекавшись, сама все зробила! Потім ще сміття винесла, лампочку вкрутила… І нащо мені той Борис у хаті, якщо він тільки лежить на дивані й грається телефоном?! Я сиділа на кухні, слухаючи Марусю, і ледь стримувалася, щоб не наговорити зайвого. – Але ж, – почала я обережно, – чоловік у домі все ж таки краще, ніж його зовсім немає

– То для чого мені такий чоловік?! – різко вигукнула невістка. – Я його три години тому просила прибрати свої…

G Natalya

– Це що таке? – Я аж слова добирала, дивлячись на стіл. – Ви жартуєте? Переді мною на тарілці лежали якісь зморщені, засмажені в олії крученики. А в одному з них стирчала криво поставлена свічка. – У п’ятирічного хлопчика – день народження, а замість торта ось це? – Я не могла стриматися. Невістка Віка, навіть не червоніючи, сіла навпроти і спокійно відказала: – В нас немає вільних грошей. Мама моя насмажила вчора “вергунів”, тож нема сенсу витрачатися ще й на торт

– Це що таке? – Я аж слова добирала, дивлячись на стіл. – Ви жартуєте? Переді мною на тарілці лежали…

G Natalya

– Артеме, мені потрібно 50 000 гривень. У мене зуби сиплються, ниють так, що ні їсти, ні спати не можу! – я дивилася на сина з надією, але він навіть не ворухнувся. – 50 000? – перепитав він, скривившись. – Мам, а нічого, що це купа грошей? У нас свої витрати, Надя зараз. – Надя що? – не втрималася я. – Надя тобі зараз важливіша за моє здоров’я?

- Артеме, мені потрібно 50 000 гривень. У мене зуби сиплються, ниють так, що ні їсти, ні спати не можу!…

G Natalya