Чоловіка вже зі мною не було, ось я й відтягувала той момент, коли син піде з мого дому. Я догоджала Ігорю, як тільки могла: сорочки прасувала, їсти подавала, прибирала. Таким чином я уявляла, що він ще маленький, і не зможе без мене прожити. Але це сталося! Ігор одружився, а недавно я їх обох з невісткою зустріла біля торгового центру. В мене слів не хватає, щоб описати своє обурення. І мови не було, я пішла до невістки на розмову
Чоловіка вже зі мною не було, ось я й відтягувала той момент, коли син піде з мого дому. Я догоджала…