Navigate
X

Чоловік і сини забули про мій день народження. Я всяке очікувала побачити на свій сороковий ювілей, але точно не те, що відбулось ввечері

Чоловік і сини забули про мій день народження. Я всяке очікувала побачити на свій сороковий ювілей, але точно не те,…

G Natalya

Дитятко на світ повинно було з’явитися в січні, тому ми навіть не думали, що цей день настане так швидко. На Святвечір ми поставили ялинку, я допоміг Ользі накрити на стіл, і вже планували затишний вечір. Але десь о другій годині дня Ольга скривилася й притулила руку до живота

Наш син вирішив прийти у світ на самий Святвечір... Деякий час тому я й подумати не міг, що на Різдво…

G Natalya

Ти навіть уявити не можеш, що таке справжні турботи! – огризнулася Ольга, колега, коли я спробувала додати щось до нашої розмови на кухні. Вона стояла явно роздратована, й дивилася на мене з таким виразом обличчя, що я навіть не знала, як реагувати. Усі мовчки глянули на неї, а потім на мене

- Ти навіть уявити не можеш, що таке справжні турботи! - огризнулася Ольга, колега, коли я спробувала додати щось до…

G Natalya

– Ларисо, ви маєте вдома сіль? – несподівано почувся голос за дверима. Я застигла, не знаючи, чи взагалі варто відкривати. Хто може до мене прийти на Різдво? У квартирі панувала тиша, яка тільки підкреслювала мою самотність. Зважившись, я все ж підійшла до дверей і побачила Андрія, сусіда з другого поверху. Він завжди здавався мені мовчазним і трохи буркотливим чоловіком, якого не варто турбувати без вагомої причини. Але цього разу його погляд був таким розгубленим, що я не змогла відмовити

- Ларисо, ви маєте вдома сіль? - несподівано почувся голос за дверима. Я застигла, не знаючи, чи взагалі варто відкривати.…

G Natalya

Це було щось з чимось! Віктор не встиг навіть доїсти, як Катерина виплюнула мій сирник просто у серветку! Я тоді ледь стрималась, щоб не сказати щось зайве. Хіба це повага? Все почалося чудово: я накрила стіл із дванадцятьма стравами, як і годиться. Родина зібралася, Віктор із дружиною Олею принесли подарунки, Тарас із Катериною приїхали трохи запізно, але теж із настроєм. І все йшло гладко, доки я не винесла свій сирник

Це було щось з чимось! Віктор не встиг навіть доїсти, як Катерина виплюнула мій сирник просто у серветку! Я тоді…

G Natalya

– Ти ж бачиш, як він на борщик дивиться! – Мамо, він дивиться на яскравий червоний колір, а не на сам борщ, – терпляче пояснюю. Та мама не здається. Вона вже тримає ложечку, намагаючись дати Данилкові “хоча б трошки бульйончику”. – Мамо! – мій тон стає суворішим. – Ми з тобою про це говорили

Нашому синочку Данилкові зараз майже два рочки. Я вирішила, що до трьох років годуватиму Данилка виключно дитячою сумішшю з пляшечки.…

M Alena

– Ти ж мені обіцяла, Ольго, переписати на мене квартиру! – вже підвищую я голос на невістку, бо вже не знаю, як і змусити невістку виконати свою обіцянку? Вона обіцяла переписати на мене квартиру, а зараз робить із себе невинну овечку.

- Ти ж мені обіцяла, Ольго, переписати на мене квартиру! - вже підвищую я голос на невістку, бо вже не…

M Alena

– Свято ж, мамо, приходьте. А я кажу: – Діти, я вас чекатиму сьомого. Сьогодні для мене ніякого свята немає. Я сподіваюся, що і ви збиратися не будете. Але вони мене не послухали. Подзвонила дочці, вона взяла трубку. Я чую: шумно-голосно там, жарти родинні, тости, діти сміються. А я розумію, що сьомого, після Нового року, на справжнє Різдво я буду сидіти сама у себе на кухні

Сиджу я і прикро мені, ви не уявляєте як. Так, вони мене кликали в гості. У мене двоє дітей, дочка…

M Alena

Я приїхала до батьківського дому на Різдво. Холодний грудневий вітер хльостав мене по обличчю, але серце калатало сильніше за вітер. Двері відчинилися, і я почула ці страшні слова: “Ти не встигла”. Тітка Орися провела мене до кімнати, де, як виявилося, тато залишив кілька речей для мене. Найважливішим був лист

Двері відчинилися так раптово, що я мало не відскочила. На порозі стояла тітка Орися – бліда, з очима, повними сліз.…

G Natalya

Галино, а після чого тобі відпочивати?, – сказав мені чоловік, коли я попросила його на кілька годин побути з сином, щоб я могла прилягти. Я була виснажена і ледве стояла на ногах. – Я ж прошу тебе всього на годину-другу! Дуже гуде голова, – додала я, сподіваючись, що він зрозуміє. Антон знехотя погодився, але через пів години я прокинулася від плачу дитини. Те, що я побачила, обурило мене до глибини душі

- Галино, ти вже прокинулася? - почувся голос Антона, коли я різко вибігла з кімнати на плач нашого сина. Здавалося,…

G Natalya