Я відповіла на дзвінок матері, та сказала, що не треба мені її пробачення, і її не треба. Я пригадала своє важке дитинство і юність, пригадала свою молодість, 10 років цілодобової роботи, щоб заробити копійку. Пригадала свою спустошену душу. Та сказала, що не хочу підтримувати зв’язок, що тепер я навчилася жити без неї. Я прийняла свою долю і гідно несу свій хрест. – Ти ще молода і прийде час, коли ти пошкодуєш про своє ставлення до мене
У мене завжди були напружені стосунки з батьками. Через рік після мого народження мама з татом розлучилися і невдовзі в…