Я вийшла з декретної відпустки, та правила не змінились. – Ти жінка і мама, а я бабця, мені вже нічого не потрібно. Я так, кусень хліба біля вас, тай скористаю. Хочу допомагаю, а хочу ні, мене ніхто не змусить, – раз у раз повторювати свекруха. А з іншого боку тільки й чути було: “Синку, мені ліки закінчились”, або, “Щось пальто зносилось, здалось би нове”. І так ми живемо вже багато років. І Олег ще хоче, щоб я цю людину мамою називала?
Як можна називати жінку, яка мене не привела на світ - мамою. Це якийсь абсурд і я з цим не…