Було тридцять перше грудня, новий рік вже на порозі. Після молитви в Страдчі ми заїхали в супермаркет, щоб купити щось смачненьке на вечерю. Майже вся стоянка була заповнена автівками, всі метушилися, було багато чоловіків із своїми сім’ями. Якийсь мужчина просив мене, щоб я пропустила його без черги, бо в нього лише одна одиниця товару, новорічна весела шапочка. І тут я задумалася, і не одна я
З Романом ми стали на рушничок щастя, коли мені ледь переступило за вісімнадцять. Тоді ми були безтурботні і сильно закохані.…