Якщо ви хочете жити в нашому будинку, спочатку оформіть свою квартиру на нашого Данила, — сказала мені невістка Мар’яна так спокійно, ніби просила купити хліб. — Я не збираюся брати на себе догляд просто за гарні очі. Я сиділа навпроти неї й не одразу зрозуміла, що це не образа, не невдалий жарт і не слова з гарячої голови. Вона справді прийшла з умовою. Не син. Не я. Не лікар. Саме вона вирішила, скільки коштує моя старість і кому має дістатися моя квартира, якщо я захочу спуститися з 4 поверху без болю в колінах
— Якщо ви хочете жити в нашому будинку, спочатку оформіть свою квартиру на нашого Данила, — сказала мені невістка Мар’яна…